Є ріка, що не видна очам,
Та по-справжньому спрагу лиш там
Утамовують ті, хто прийшли.
До ріки всіх, Ісусе, веди.
Віднайди її, друже, і ти, -
Річеньку неземної краси.
Припади усім серцем своїм,
Зрозумієш, що став ти новим.
Бо тече там живая вода,
У ній спокій знаходить душа.
Вона скарб, вона щастя, життя.
Насолода, добро і краса!
Та ріка є доступна для всіх,
Від її розділяє лиш гріх.
Друже мій, не барися, прийди
До Ісуса, про все розкажи.
Бо Він Той, хто тебе полюбив,
За твій гріх Він життям заплатив.
Незмірима, велика ціна!
Не відкинь дар Ісуса Христа.
Ще ріка благодаті тече.
Той, хто прагне - приходить хай й п'є.
О ріка! Благодаті ріка.
Через жертву Ісуса Христа.
І тече та ріка крізь віки,
Міліонам простив Бог гріхи.
Чи ти хочеш у неї ввійти?
Тоді що заважає тобі?
Друже, йди до Ісуса, іди!
Покуштуй із ріки Тої й ти.
Ще тече благодать, ще тече.
І на тебе з терпінням Бог жде!
"А хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне." (Івана 4:14)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Церковь - невеста Христа - Анна Зотова Это второе мое произведение, написанное по мотивам псалма 44. Вдохновили меня стихи с 10-16, где говориться о прекрасном событии будущего: свадьбе на небесах Христа со своей Невестой-Церковью.: "...стала царица одесную Тебя в Офирском золоте. Слыши, дщерь, и смотри, и приклони ухо твое и забудь народ твой дом отца твоего. И возжелает Царь красоты твоей; ибо Он Господь твой и ты поклонилась Ему... Вся слава дщери Царя внутри: одежда ее шита золотом; в испещренной одежде ведется она к Царю; за нею ведуться к Тебе девы подруги ее..."
